Мета: розширити знання дітей про народні традиції та звичаї; ознайомити з різними видами народної творчості; виховувати любов до народної пісні, рідної мови, шанобливе ставлення до батьків, старших людей, до звичаїв і традицій свого роду, своєї сім’ї.
Вчитель: Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на свято родинне.
1 уч. Вітальне слово “Здрастуйте”
Нам хочеться сказать,
Всього. Всього найкращого
Вам, друзі, побажать.
2. уч. Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім.
3 уч. Принесли ми вам мішечок гречки,
Щоб не було між вами суперечки.
4 уч. А ми принесли мішечок вівса,
Щоб родина була здорова уся.
5 уч. Даруємо вам підкову на щастя і долю
6 уч. Даруємо вам ці квіти,
Що весело було жити.
7уч. Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.
8 уч. Подарую будячок, - щоб любили ви діточок.
9 уч. Подарую вас гарбуза – щоб не хворіла ваша коза.
10 уч. Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей.
Баба. Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того щедрі дарунки. |
|
Детальніше...
|
|
І. Ведучий:
Мати, мама, матуся, неня - такими високими словами величаємо жінку - матір. Скільки спогадів і тепла таїть у собі це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину.
І кожного, від немовляти і до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя.
Мати навчила нас бути мудрими, добрими, навчила жити, вірити, любити і надіятися. ІІ Ведучий:
Яке найкраще слово в світі?
Раз мудрий хтось питав людей
- “Здоров'я” - відповів так хворий
“Ні, молодість!" - ставав старий...
“Найкраще хліб!”- жебрак говорить.
"Побіда" - відповів стрілець.
“Найкраще воля!” - рік невільник
“Ні, правда!” - обстоював мудрець.
Аж тут з куточка
Обізвавсь сирітка, ще малий хлопчак:
Найкраще слово в світі: "Мама!"
І всі сказали: "Мама...! Так...!"
- І Ведучий:
Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить.
Ніжним серцем, відданим тобі. |
|
Детальніше...
|
|
Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення писанок, технологією її виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками. Вивчити легенди, вірші, в яких вони оспівуються.
Обладнання: Зразки писанок.
ПЛАН БЕСІДИ
1. Писанка - вид мистецтва.
2. Технологія її розпису.
3. Про різні узори писанок.
4. Для чого пишуть писанки (роль писанки у весняних обрядах).
5. Вірші, легенди, пов'язані із писанкою.
Вихователь. Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята. І беруться українці за давнє-предавнє мистецтво розписування писанок, символу Великодня, символу Весни, символу Вічності життя.
Народне мистецтво... Воно прекрасне, воно чарує серця. Ми милуємося керамікою, різьбою, вишивкою, ткацтвом, які залишили нам у спадок наші предки. Але якщо про килимарство, вишивки ми знаємо більше, є багато літератури, то про писанкарство дуже мало книг.
Що ж ми знаємо про писанку?
Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку, колишнє ритуальне значення, тобто, що означає, наприклад, кривулька, гачковий хрест, ружа чи зірка.
Вихователь. Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка. |
|
Детальніше...
|
|
На сцені висить великий лозунг: “Величаємо Тебе. Святителю Христовий, Миколаю, і почитаєм пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого”. В глибині сцени стоїть престол на тлі темно-синього неба і великих золотих зірок.
Біля входу на сцену сидить на стільчику дід Панас і дрімає. Два ангели – Софія та Ірена – сидять на стільчиках та приготовляють дарунки. Дійові особи:
Святий Миколай
дід Панас
1-й ангел Софія
2-й ангел Ірена
Жид
Чорт
Візник
Ведучий
Ведучий: Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки. Велика тоді втіха. Цей гарний звичай основується на житті Святого Миколая. Він жив на кінці ІV століття нашої ери і відзначався незвичайною добродійністю. Будучи священиком у Патарі, а пізніше архієпископом у місті Миру (у Малій Азії). угодник зі свого невеликого майна давав щедрі жертви не тільки тим, що соромилися просити, хоч терпіли нуджу. Давав так, що не тільки не знав цього світ, але навіть той, хто був запоможе ний. Миколай робив це в строгій тайні. Отже, з тих далеких часів, з доброти людської прийшло до нас свято Миколая.
Софія: Жваво, жваво Ірене, бо роботи багато, а часу мало! Швидко верне Святий Миколай з засідання й поїдемо на землю. Треба, щоби все на час було готове. Там є куди і до кого ходити.
Ірена: Я ще не була ніколи на Землі. От цікаво подивитися. А чиї там діти і які вони?
Софія: Є різні діти, але ці, до котрих ми сьогодні поїдемо, - це діти – українці, славного колись та лицарського роду! Вони гарні і добрі, люблять свій край та пильно привчаються йогом служити. За те наш Святий Отець їх дуже любить, все про них пам’ятає.
Ірена: То для них ці подарунки? Так багато?
Софія: Бо стільки й треба сестричко. Українських дітей багато.
Ірена: Ах, Боже! Що ж робити? Ми не встигнемо приготувати стільки дарунків. Ось глянь. Всі зорі засяяли, а я вже рук не чую від праці. Може старенького Панаса попросити, щоб поміг? Він теж і так весь день дрімає та куняє під дверима.
|
|
Детальніше...
|
|
І частина: “Й. Сліпий – подвижник української. нац. Ідеї!”
1. Дзвони, уривок заповіту Й. Сліпого. (під час дзвонів хор виходить на сцену).
2. Отче наш. /хор зходить зі сцени/
3. Вступне слово. /ведучий – Семеген Ярослав/
Христос рождається!
Всечесні духовні отці, шановні пані та панове, дорогі солдати та старшини, брати у Христі!
Від імені всієї спільноти ТВДС ім.п.Йосифа Сліпого вітаю всіх Вас місцевих жителів і гостей м.Теребовлі, які знайшли хвилинку вільного часу, щоб сьогодні прийти в цей чудовий зал.
Цей вечір ми присвячуємо Різдву і пам’яті Й.Сліпого. На перший погляд це дві зовсім різні речі. Але ні! Вартує лише задуматися над ними глибше, як випливає їх взаємна гармонійність. Завдяки Різдву Ісуса Христа всі люди отримали нагоду скористати щз надміру Божої благодаті і переродитись з старої гріховної тлюдини в нове створіння, людину нову.
Бо ніхто не може увійти в Царство Небесне, якщо не народиться з висоти. Патріарх Йосиф Сліпий – це той Божий муж в ХХ ст., який прагнув зробити все можливе і не можливе від нього, щоби його сучасники і їхнії дітей і внуків так переродилося якомога більше.
Отож, під патронатом УГКЦ студенти ТВДС на честь Різдва Господа і Спаса нашого Ісуса Христа і на вічну пам’ять мученика і ісповідника віри Блаженнішого патріарха Йосифа Сліпого представляє цей вечір.
4. І-ша доповідь. (Дитинство – школа – гімназія). /Григорець О./
Боже Провидіння послало нашій Церкві і народові в 20 столітті двох великих синів України – Українського Мойсея Великого Митрополита Андрея Шептицького та його наступника В’язня ради Христа Блаженнійшого Патріарха Йосифа Сліпого, які йшли тернистим шляхом, прокладаючи дорогу Церкві та українському народові.
Кожен з нас буває у далекім краї
Стеляться дороги – в кожного своя
Та моя дорога кличе знов до мами
До тієї хати, де колись зростав.
А світлиця пахне тим же ніжним квітом
Ніби вранці вийшов, а в обід прийшов.
Скільки довгих років я блудив по світу,
А вона манила мене тим теплом.
|
|
Детальніше...
|
|
Пісня 1. Маріє Діво.
Дорогі у Христі! Нехай цих кілька пісень, які ми даруємо всім Вам з нагоди сьогоднішнього Дня Матері будуть хвилиною, коли наші серця огорне миле та найтепліше почуття до особи найдорожчої та найріднішої для кожного ім’я котрій мама. Особливо цей коротенький виступ присвячуємо нашій Небесній Ненці – Пресвятій Богородиці, а також для всіх Вас, дорогі мами, які тут між нами присутні.
Пісня 2. Крехівська Мадонна.
Без неї? Ні! Уже ніколи!
Вона – надія і кермо.
Хто питомець святої школи –
Той не піде в гріха ярмо...
В покорі я складаю руки:
Ми поруч у житті йдемо.
Мої тривоги серця звуки,
Мої степи, мої Карпати
І втіху стріч і щем розлуки
Покрий любов’ю Божа мати!
Пісня 3. Через поле України.
Через поле України ішла Божа Мати.
Там пшеничні колосочки стали їй вітати.
Похилились, поклонились, вітерець леліє, (2 р)
Усі разом прошептали: «Радуйся Маріє».
Через поле України ішла Божа Мати.
Жайворонки Божі пташки, стали їй вітати.
Підлетіли усі вгору, вітерець леліє, (2 р)
Усі разом щебетали: «Радуйся Маріє».
Через села України ішла Божа Мати.
Там у церкві Божі люди стали їй витати.
Помолились, поклонились, вітерець леліє, (2 р)
Усі разом проспівали: «Радуйся Маріє».
Відблиском Небесної Неньки-Богородиці для нас є наша земна мати. Хто ж бо першим навчав нас, ще малих дітей, складати руки до молитви, нести поміч ближнім, хто виводив нашою ще маленькою дитячою рукою перші букви, вклав у наші уста перші слова. Хто як не наша мати вів нас ще таких боязких, несміливих до Божого храму? Як багато в Твоєму серці, дорога матусю, від серця Богородиці! Як дуже схожі Ви!
|
|
Детальніше...
|
Мамо моя
Залишаю усе, поспішаю до Тебе на свято,
Може зустрічей тих, залишилось не так вже й багато
І колись я прийду, і постукаю тихо до хати,
А мені відчинить двері моя мати.
Приспів Мамо моя, мамко моя, голубко сива,
Скільки біди, скільки терпінь ти пережила,
Мамо моя, мамко моя, добра ти ненько,
Дай я тобі поклонюся сьогодні низенько.
Покидаю усе, поспішаю до тебе на свято,
Рідна ненько моя, бачу як ти стоїш біля хати,
І підемо туди, де колись ми ходили з тобою,
Де дитинство моє пропливало як хвиля рікою .
Залишаю усе, поспішаю до тебе на свято,
Може зустрічей тих, залишилось не так вже й багато,
І колись я приїду і постукаю тихо до хати,
А мені не відчинить дверей моя мати.
До маминих очей
У маминих очах любов — як цвіт лілеї
Та біль тривог — це бачила не раз.
Коли нам важко, ми ідем до неї,
І забуваємо її в солодкий час.
Приспів:
Мамо, тобі низесенько вклонюсь.
Мамо, на рідні руки нахилюсь.
Мамо, пробач мені щоденний гріх.
Мамо, ти найдорожча за усіх.
Мамо, тобі низесенько вклонюсь.
Мамо, за тебе Богу помолюсь.
Мамо, прийду я знов на твій поріг.
Мамо, ти найдорожча за усіх.
Цю праведну любов, яку беру в дорогу
І доброту — від матері дано.
Куди б не йшла, тамуючи тривогу
Усюди світить мамине вікно.
|
|
1. Зіронька рання
Зіронька рання на небозводі,
Як дві тисячі літ тому.
Не триє царі, а всі народи
Поклонитися йдуть Йому,
Несуть до Бога свої визнання
Правдиву віру і любов.
Ісусе милий, земні страждання -
Це Твоя плоть і Твоя кров. 2 р.
Приспів:
В ріку переростає знов
З джерельця чиста течія,
І так в віках Різдво Христове
Зорею ясною сія.
Я поклоняюся до ніг Ісуса,
Різдва велична світла мить.
До Тебе, Боже святий, молюся,
За неба синього блакить.
Радіють нині батьки і діти,
Радію з ними щиро я
Прийшов Месія – Спаситель світу,
Щаслива доленька моя.
2. Різдвяна Зоря
Безмежно, щиро я люблю
Святий різдвяний час;
Люблю зорю ясну, святу,
Що світло шле для нас.
Приспів:
Різдвяна зоре золота,
Світ цілий осіяй.
Натхненно-юно звесели
Наш любий Рідний Край.
У кожну хату, в кожний дім
Ти промінь свій пошли.
Здорових і недужих – всіх
Привітно звесели.
Хай б’ються радісно серця,
Хай спів скрізь гомонить:
“Предвічний Боже”; хай з-між зір
Свята зоря блистить.
|
|
Детальніше...
|
|
- Великий поет України
- Українська народна казка
- Друг людини
- Друга особа Божа
- Ця птаха підкладає свої яйця в чужі гнізда
|
|
Детальніше...
|
|
ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 1.Сімсот соколят на одній подушці сплять. 6. Тече, тече — не витече, біжть, біжить — не вибіжить. 8. Сидить дівчина на дворі, а коса її в коморі. 9. Срізь я буваю, починають говорити — я зникаю. 12. Що воно за штука,що день і ніч стука? 13. Що в світі найшвидше?
ПО ВЕРТИКАЛІ: 2. Два брати через гору живуть і ніколи один до одного в гості не ходять. 3. Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном. 4. У лісі на горісі червона плахта висить. 5. Без вікон, без дверей, повна хата людей. 7. Зимою спить, літом бринить, понад води, понад сади літає, солодку росу збирає. 10. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умивається. 11. Що то за голова, що лиш зуби та борода? 14. Всі його люблять, всі його знають, а хто подивиться — кожен скривиться.
|
|
Детальніше...
|
|
