| Свято писанки |
 |
 |
|
Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення писанок, технологією її виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками. Вивчити легенди, вірші, в яких вони оспівуються. (Входить дівчинка). Дівчинка. Я - писанка, писана житнім вогнем, Процідженим через вузесеньку кирстку. Мене ще леліятимуть у любистку, Абись-те любили, любили. Вихователь. Писанка це слово, знайоме кожному з нас із дитинства, і не тільки слово, адже кожен із нас бачив і тримав у руках писанку, одержану від матері, бабусі або від добрих господарів на Великдень. Писанка - це курячі або гусячі яйця з барвистим кольоровим розписом. А саме слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати. Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву писанкарство. Історія його зародження пов'язана з давньою культурою, з віруванням древніх слов'ян і з ритуалом весняного відродження життя на землі. Яєчко було емблемою Сонця - Весни. Птиця - це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яєчка і виводити пташенят лише з весною, із сонцем. Яєчко було талісманом, за допомогою якого людини заворожувала в собі та з'єднувала добрі сили, а лихі відвертала. У давнину, в деяких місцевостях, писанкам надавали магічного значення. Про писанки існує багато легенд та переказів у різних народів світу. Ось що розповідає одна з гуцульських легенд, яку записав Гнат Хоткевич. Учень розповідає легенду (г."Радянська Гуцульщина", 28 березня 1990 р.). Уже із цієї легенди можна судити про те, якого великого значення наші предки надавали писанці. Вони вірили, що вона має магічну силу. В їх уявленні яйце було джерелом життя. Поки люди розписують - світ стоятиме, як перестануть - кінець світу. Такий зміст цієї легенди. Вихователь. Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони вважають, що "писанку" треба вміти написати. Треба дати належні фарби, треба писати тоді. коли належить, треба вміти її замолити і дати кому належить". То ж поговоримо, коли, як і для чого пишуть писанки. Час застосування писанок був приурочений до святкування Великодня. Писанки писали тільки у Великий піст, на протязі 40 днів. Процес виготовлення писанки досить складний, не кожен може розписувати яйце, бо, крім хисту для того потрібне особливе терпіння. З технікою написання писанки вас ознайомить наша гостя. Вихователь. Ніжна і загадкова душа придумала писанку. Кожна з них - як пісня, як дума, як життя. Тому й не знайдете дві зовсім однакові. Гуцульські писанки мають переважно геометричний орнамент. У нескладних мотивах геометричного візерунка відтворюються образи сонця, зірок, хмар, блискавок, символів засіяного поля у вигляді ромбів, грудок зораної землі у вигляді трикутників. Найбільш відомі центри писанкарства - Космач, Брустори, Яворів, Замагорпи Верховинського району. Космач є батьківщиною найкращих писанок. Тут мистецтво писанки передається з покоління в покоління. Про космацькі писанки розповість... Учениця. Космацькі писанки за своєю композицією вважають одними з найкращих. Вони мають надзвичайно дрібний візерунок. Для них характерне поєднання жовтого та оранжевого кольорів на бордовому тлі. Космацькі писанки є в музеях США, Канади, Австралії, Німеччини, Австрії, Польщі, Великобританії, Бельгії, Венесуели... З успіхом популяризують їх жінки, котрі виїхали свого часу з Космача за кордон. У США проживає найздібніша писанкарка з Космача (присілок Рушір) Явдоха Кушнірчук, чиї писанки є навіть у екс-президента США Р.Рейгана. Учениця. Мої композиції виготовлені з писанок, які пишуть у нас на Покутті. Ці писанки розписані рослинним та квітковим геометризованим орнаментом на ясно-червоному або жовто-коричневому та чорному тлі, з незначним введенням зеленого кольору. Учениця. Замагорівські писанки вирізняє широке використання ромбічних, прямокутних та трикутних мотивів. На них поряд із геометричними мотивами використовують розписи з побуту та життя гуцулів: цвітуть фантастичні квіти у вазонах, скачуть коники, олені, літають птахи та плавають риби. Ці писанки я зібрала і склала композицію. Учень виконує пісню "Писанка" муз. В.Кравчука, сл. Д.Чередника. Вихователь. Ці маленькі чуда творять невтомні руки писанкарів, імена багатьох із них добре відомі не тільки у нас на Гуцульщині, а й за межами. Це такі. Як Анна Чентуряк, Марія Пожоджук, Олена Кравчук, Настуся Кіращук, Параска Татарчук, сім'ї Костюків, Кучерявих, Віта Мик. Влад і багато, багато інших. Про цих майстринь розповідають матеріали газет "Галичина", "Гуцульський край". Писанки шанують і цінують у цілому світі. У Польщі щороку українське населення організовує конкурси писанок. Такий конкурс проведено і в Коломиї. У канадському місті Вегревіл, де роживає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка, створено єдиний у світі дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розмірами дорівнює висоті триповерхового будинку. Показує плакат із зображенням писанок із різних країн світу. Вихователь. Як ритуальний елемент, писанки використовують під час Великодних свят. Одним із найпоширеніших обрядових елементів Великодних свят на Гуцульщині є звичай "грійте діда", виконується в четвер після Великодня. Він полягає в тому, що діти ходять від хати до хати і під вікнами кричать: "Грійте діда! Дайте хліба! Аби вам овечки, аби вам ягнички, аби вам телички!". На що хтось із хати відповідав: "Гріємо, гріємо, даємо". Дітей обдаровували зозульками - спеціально спеченими малими пшеничними, житніми хлібцями та писанками. У вівторок, середу, четвер перед Великоднем жінки пекли хліб, який називається паска. Коли жінки пекли паску, чоловіків виряджали дивитися, щоб ніхто чужий не потрапив у хату, бо міг наврочити паску. Під час Великодних свят коло церкви співали дівчата гаївки. Тут обмінювались писанками, їх дарували, використовували як предмети весняних ігор. У Кутах є звичай "цокатися" писанками. В поминальний понеділок дівчата, щоб хлопці не обливали їх водою, давали викуп-писанку. У вівторок писанки дарують газдині, газдам на знак пошани. У провідну неділю писанки несуть на гроби. Вихователь. Сьогодні Ви багато почули про писанку: і про історію її виникнення, і про технологію виконання, і про її роль у весняних обрядах. На основі орнаментики гуцульських писанок відомі українські майстри створили оригінальні композиції килимів. Ліжників, рушників. Високу оцінку писанковій орнаментиці дали видатні діячі мистецтва і культури І.Франко, Л.Українка, О.Довженко, М.Стельмах, С.Крушельницька, Д.Павличко і багато інших. Звертаю увагу на вислови на плакатах. Цього року в м.Івано-Франківську на базі інституту відкрита перша в Україні і в світі школа писанкарства. Діти читають вірш про писанку. О.МИРОНЮК. Котилася писаночка З гори на долину. Прикотилась простісінько До нас у гостину. А за нею йде Великдень, Несе білу паску, Розсипає між діточок Радощі і ласку.
|