| Свято матері |
 |
 |
|
І. Ведучий: ІІ Ведучий:
РУКИ МАТЕРІ! О руки ті! Вони вночі не сплять, Оберігаючи рожевий сон дитяти. З віків у вічність проліта земля, Нас на руках тримаючи, як мати. З чужих країв вертаючи домів Після далеких мандрів і розлуки, Цілуймо руки наших матерів, Натруджені, сумні, ласкаві руки. Ці руки пестили, варили і пекли, І сорочки нам шили й вишивали, І підкидали в небо нас малих, Щоб і в житті так високо літали, Мов ластів’ята, лаштуючи в політ. В любистковому літеплі купали. І прикіпали руки до воріт, Коли між люди вперше випускали. Ніщо не вічне – вічні матері... Уже й тоді, як нікому стрічати... Допоки сонце сяє угорі, Вона живе – многостраждальна мати. 1 учень: У нас у городі зацвіли лелії – Із них я найкращу зірву для Марії, Бо вона, пречиста, повна благодати, Матінка Ісуса, твоя й моя мати. 2 учень: О свята ненько, чиста леліє, В тобі спасіння, наша надіє! Охороняй нас від зла, маленьких, Пригорни в ласці душа чистенькі. 1 учень: Є немало мам у світі, Мами добрі, мами світлі. Та одна є наймиліша – Хто така? Скажу вам я – Рідна матінка моя. 2 учень: Я прокидаюся рано – І зразу, хоч ще не встаю, Тільки спросоння погляну – Бачу матусю свою. 3 учень: Мати – досвітня пташина, Здосвітку вік не зімкне, Ходить по хаті навшпиньки, Щоб не збудити мене. 4 учень: Мати – то сонечко рідне, Сонечко ясне, земне, Слово її заповітне Гріє і живить мене. 5 учень: Ще в колисці немовля Слово “мама” вимовля – Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові. 6 учень: “Мати”, “матінка”, “матуся” Називаю тебе я, Рідно ненечко моя!
|