|
1. Бога не можливо знайти в гаморі, в суєті. Поглянь на природу: дерева, квіти, польові трави ростуть в тиші; зорі, місяць, сонце рухаються в тиші. (Бл. м. Тереса).
2. Справжня молитва – це з’єднання з Богом, настільки життєве, як єдність виноградної лози з її гілками. (Бл. м. Тереса).
3. В спогляданні душа просто із серця Бога черпає благодаті і дари, які ми повинні роздавати... (Бл. м. Тереса).
4. Виконуймо звичайні справи з надзвичайним жаром. (Бл. м. Тереса).
5. Краще робити помилки з добротою, як чуда – без неї. (Бл. м. Тереса).
6. Не треба думати, що справжня любов повинна обов’язково бути якоюсь надзвичайною. (Бл. м. Тереса).
7. Не важко любити тих, хто живе на другому кінці світу, і далеко важче – тих, хто живе поруч з нами. (Бл. м. Тереса).
8. Не має значення, скільки ми даємо; важливо, скільки любові вкладаємо в наш дар. (Бл. м. Тереса).
9. Віддай свої руки, щоби служити, і своє серце – щоби любити. (Бл. м. Тереса).
10. Чи є люди більш щедрі, як бідняки? (Бл. м. Тереса). |
|
Детальніше...
|
|
Весна Весна - наші батько й мати.
Весна кличе в поле.
Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує.
Весняне сонце як дівчини серце.
Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
До першого грому земля не розмерзається.
Довгі бурульки - на тривалу весну.
Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
Коли квітень з водою, то травень з травою.
Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
Пізня весна не обдурить. |
|
Детальніше...
|
Вовка боятися - в ліс не ходити.
Волом зайця не здоженеш.
Горобець маленький, а сердечко має.
Гусак свині не товариш.
Дивиться, як баран на нові ворота.
Жди, коли рак свисне.
Знай, коза, своє стійло.
Кожен кулик своє болото хвалить.
Коня кують, а жаба ногу підставляє.
Крутиться, як білка в колесі.
На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
Не страши кота салом.
Одна ластівка весни не робить.
Пливе щука з Кременчука.
Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде.
Сорока на хвості принесла.
Телят боїться, а воли краде,
Тремтить, як миша перед котом.
Яйця курей не вчать.
|
Без здоров'я немає щастя.
Веселий сміх - це здоров'я.
Доки здоров'я служить, то людина не тужить.
Було б здоров'я, а все інше наживемо.
Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.
Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
Весела думка - половина здоров'я.
Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.
Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
Здоровому все на здоров'я йде,
Здоров'я більше варте, як багатство.
Здоров'я за гроші не купиш.
Здоров'я - найдорожчий скарб.
Іржа залізо їсть, а чоловіка - хвороба.
Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
Здоров'я - всьому голова.
У кого що болить, той про те й гомонить.
Хворому і мед гіркий.
Часник сім хвороб лікує.
На живому все заживе.
У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.
|
Без вірного друга велика туга.
Були б пиріжки - будуть і дружки.
Друзі пізнаються в біді.
Друзі - це злодії часу.
Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.
Людина без друзів - що дерево без коріння.
Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.
Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.
Нема кращого друга, як вірна подруга.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Нових друзів май, старих не забувай.
При добрій годині всі друзі й побратими.
То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.
У друга вода солодша від вражого меду.
Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.
Чоловік без друга - що їжа без солі.
Як не матимеш друга, не матимеш ворога.
Як прийде туга, пізнаєш друга.
Берись дружно - не буде сутужно.
Говорити правду - втратити дружбу. |
|
Детальніше...
|
|
Прислів'я та приказки це є народнi мудрослів'я на різні теми. Це своєрідна крилата енциклопедія українців. Золота скарбниця усної народної творчості багата на різноманітні жанри, що виникали в давнину, розвивалися й занепадали, припиняли своє побутування або зоставалися в коморі пам'яті для можливого використання. Серед пам'яток традиційної усної народної культури, що відіграли значну роль у певні періоди життя українців, але припинили активне функціонування в сучасності, назвемо замовляння, голосіння, билини, думи, окремі жанри казок, легенд, пісень тощо.
Прислів'я та приказки - чи не найхарактерніший приклад невпинної творчості. Впродовж тисячоліть живуть ці перлини - продукт узагальнюючої роботи думки, всевидюче око народу. Наші попередні покоління витворили незліченну кількість влучних, відточених, відшліфованих, як самоцвіти, висловів, що мають ознаки летючості, спадкоємності, мудрості й нев'янучої краси, вживаються всіма категоріями населення від дитинства й до старості.
Що ж таке прислів'я i приказка ? ПРИСЛІВ'Я - жанр фольклорної прози, короткий художній твір узагальнюючого характеру, що являє собою сталий образний вислів у формі логічно завершеного повного судження (речення) з висновком, складається переважно з двох частин і, як правило, вживається в переносному значенні. ПРИКАЗКА - жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. ПРИКЛАДИ ПРИСЛІВ'ЇВ: "Рідна мова -не полова: її за вітром не розвієш", "Собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам", "Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько". З перших двох прислів'їв утворюються приказки, самостійні образні вислови констатуючого характеру з натяком на висновок: "Рідна мова - не полова", "Собака на сіні". Із третього прислів'я шляхом усі-чення приказки не вийде, бо вислів "шануй батька й неньку" - добра моральна настанова без відповідних ознак жанру приказки.
|
|
Детальніше..
|
|
Знай, що говориш
Голова садова
Різницю між садом і городом знає кожний. Але якщо до вас потрапить старовинна книга про рослини, те попервах може заплутати, бо в ній огірки, помідори, салат, кріп і таке інше "ростиме" в саду. А справа в тому, що в далекі часи садом на Русі називали... город. Ось цікава давня загадка (слово "сад" у ній вживане теж у значенні "город"): "Стоїть сад, в ньому 12 гряд, на грядці по 4 борозни, на борозні по 7 голів качанів". Відгадка - рік. А головою іменували тоді капусту.
Отож вираз "голова садова" не що інше, як капуста з городу. З плином літ афоризм прибрав значення: "роззява, ґава, некмітлива людина".
Не лізь на рожен
Так називається самолов, який в давнину використовували мисливці на рись, росомаху і ведмедя. Верхню частину спиляного дерева розколювали на три частини, розпирали клинцями, а всередину встромлювали гостру ломаку. На неї чіпляли наживу - рибу, шмат м'яса, смаленого птаха. Відчувши запах наїдку, хижак ліз стовбуром вгору і потрапляв лапою в розщіп, де її й затискувало. Намагаючись звільнитися, звір і енергійно висмикував лапу, але ще надійніше застрявав. З тих пір людям необачним, які нехтують небезпекою, наосліп кидаються в сумнівну справу тощо, і кажуть: не лізь на рожен.
|
|
Детальніше...
|
|
